1. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою геофізичних досліджень є виявлення на території забудови мікрорайону «Тинне» геолого-геофізичних аномалій (розломи, як в кристалічному щиті, так і в осадових породах, потужних підземниих потоків, зон ослаблених грунтів, похованих залишків будівель та споруд, місць поховань). Геофізичні дослідження проводились в листопаді – грудні 2008р.
Досліджувана ділянка розташована в південно - західній частині м.Рівне (рис. 1). Загальний вигляд ділянки приведений на рисунку 2.
Рисунок 1 – Ситуаційна схема досліджуваної ділянки
Рисунок 2 – Загальний вигляд досліджуваної ділянки
2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Дослідження історичних матеріалів
Ділянка проектованого мікрорайону «Тинне» розташована на південно-західній частині міста Рівне, на львівському виїзді, та дотична до вулиці Січових стрільців. Вона займає мис, який тягнеться із заходу на схід, та оточений з півночі, сходу і півдня заболоченою низиною та струмками. З півночі ділянка обмежена урочищами «Дворець» та «Боярка», з південного сходу урочищем «Басів Кут», із заходу – бувшим селом Тинне (нині районом м.Рівне). Збереглась стара назва цієї території, яку ще пам’ятають місцеві жителі – урочище «Галярівка». Зі слів старожилів Тинного відомо про існування тут стародавньої церкви та кладовища, які розташовувались у північно-західній частині мису. Дата спорудження цієї церкви невідома. Дослідження залишків церкви ніколи не проводилось.
В останні десятиріччя ділянка використовувалася під городи мешканців міста.
В кінці XIX ст. на досліджуваній ділянці відомим волинським дослідником В.Б.Антоновичем було відкрито пам’ятку археології (рис. 3).
Пам’ятка вивчалася польськими археологами в 20-30 роках минулого століття, проте, нажаль, не збереглось матеріалів цих досліджень.
В 1962 році, під час археологічного дослідження цієї території відомим львівським археологом І.К.Свєшніковим, було виявлено та обстежено пам’ятку археології – давньоруське селище ХII-ХIII ст. Воно було розташоване на східному і південному схилі мису. Підйомний матеріал на пам’ятці складався із фрагментів ліпної та гончарної кераміки, фрагментів виробів із скла, заліза.
Крім археологічного матеріалу, датованого ХII-ХIII ст., археологами виявлений матеріал IХ-Х ст., який заслуговує окремого вивчення. Це фрагменти горщиків, які виконані із очищеної глини з поверхнею жовтого кольору, що вказує на наявність тут поселення того часу.
У вересні 1983 року під час археологічної розвідки давньоруського селища, яка проводилась працівниками Рівненського обласного краєзнавчого музею, було виявлено кам’яну плиту розміром 1,7х0,9х0,3м. Вона знайдена на більш високій ділянці мису. Плита з’явилася майже на поверхні внаслідок оранки поля трактором під час проведення сільськогосподарських робіт.
На місці, де було знайдено могильну плиту, закладено розкоп площею 11 кв.м. Крім цього, на вказаному місці, досліджено чотири поховання, які знаходилися на глибині від 0,4м до 1м. Особливості поховального обряду, (поховані були орієнтовані головою на захід, що відповідає християнському звичаю) і те, що поруч з похованням були знайдені фрагменти кераміки ХII-ХIII ст., дали підстави датувати виявлений ґрунтовий могильник ХII-ХIII ст., і він синхронний періоду існування слов’янського, давньоруського селища.
Враховуючи площу на якій виявляється підйомний археологічний матеріал та тривалий період існування потужного поселення, можна прийти до висновку, що поруч з поселенням та селищем існували місця поховань, що займали досить велику площу.
В 2006 році на замовлення УКБ Рівненського міськвиконкому на території, що буде відведена під забудову, Охоронною археологічною службою було проведено археологічну експертизу.
Археологічні дослідження були проведені на східному, південному та північному схилах мису. Знайдено фрагменти культури шнурової кераміки (городоцько-здовбицької культури), яка датується добою бронзи (другою половиною III - початком II тис. до н.е.). Посуд цієї культури оздоблювався відтиском шнура. Також було виявлено фрагменти кераміки доби Київської Русі.
Сліди діяльності та місць розташування древніх кременевих майстерень доби бронзи простежуються в північно-східній частині мису.
Враховуючи високу скупченість кременевого матеріалу та фрагментів шнурової кераміки, поселення доби бронзи вірогідно знаходилося на південному та східному схилах мису.
Після детального аналізу топозйомки можна зробити передбачення про існування великого курганного могильника, який знаходиться на гребні мису у південно-східній частині ділянки і який на сьогодні може бути частково зруйнований оранкою городів.
Могильник потребує ретельного археологічного дослідження та вивчення, як давнє поховання (цвинтар).
Виходячи зі зручного географічного місця розташування ділянки, захищеності її системою боліт, розміщення поруч в долинах, джерел води, ця ділянка складала великий інтерес для заселення та забезпечення життєздатності людини в найдавніші часи.
Покладаючись на аналіз археологічного матеріалу можна зробити висновок, що урочище «Галярівка» було заселено з часів доби бронзи (III тис. до н.е.) по ХIIIст. Насичений культурний шар простежується нерівномірно. Поселення та селище займали окремі ділянки території. Поруч з ними знаходились місця поховань (курганні, грунтові могильники), які потребують додаткового ретельного дослідження.
Археологами шурфування було проведено тільки на схилах мису, що недостатньо, і його треба продовжити. Дослідження гребня мису, де є всі ознаки розміщення цікавих археологічних об’єктів (житла, печі, майстерні) проводилось поверхово, або зовсім не проводилось (західна частина ділянки археологічно не досліджувалась).
Пам’ятку археології - давньоруське селище та могильник доби бронзи взято на державний облік та під державну охорону розпорядженням Ровенського облвиконкому № 82-р від 29.02.1984 р. У 1985 році затверджено охоронну зону пам’ятки. Але вона потребує доопрацювання відповідно до нових вимог законодавства по охороні земель історико-культурного призначення, та уточнення меж її розташування.
Рисунок 3 – Фрагмент археологічної карти Волинської губернії В. Б. Антоновича на якому виділений кольором район забудови нового мікрорайону
2.2 Дослідження методом біолокації
Біолокація є офіційно прийнятим в Україні методом досліджень (Класифікатор професій 2005р. код 3111, 1222.2, 2359.2), в основі якого лежить застосування рамкового сканування території. Дані біолокаційних досліджень нанесені на графічні матеріали, що додаються.
В результаті біолокаційних досліджень на території забудови мікрорайону ”Тинне” в м.Рівне було виявлено низку геологічних розломів у кристалічному щиті, та ймовірні місця поховань (дод.6.7), що займають плато на вершині мису в тому числі і в східній частині ділянки.
Розміщення могильників та можливого поселення на вершині мису (плато) підтверджується станом грунтів цього місця (геофізикою), відсутністю ґрунтових вод, заболоченості, та збігається з місцевими переказами про існування в цьому місці давньої церкви та поселення, що збігається з енергоактивністю зон розломів під культову споруду.
2.3 Геофізичні дослідження методом ДЕМП та ДЕЗ
Геофізичні дослідження методом ДЕМП (дипольне електромагнітне профілювання і зондування) проводились за допомогою апаратури типу “ДЕМП”, з робочою частотою 40 кГц.
Комплект апаратури (рис. 4) складається з приймача (1), генератора (2), приймаючого (3) та випромінюючого (4) диполів.
Глибина досліджень визначається робочою частотою і розносом установки “приймач-генератор” і вологістю геологічних порід. Оскільки у нашому випадку частота (40 кГц) залишається незмінною, то глибина досліджень в основному залежала від розносу установки. Для уточнення рабочого разносу попередньо було виконано роботи методом ДЕЗ.
Основним розносом був рознос 10 метрів, що дозволяло проводити дослідження на глибині 5-7м, в залежності від вологості ґрунтів. Положення установки при роботі на профілі показано на рис. 5.
Залучення методу ДЕМП було обумовлене відсутністю при роботі електродів заземлення, на відміну від класичної електророзвідки на постійному струмі (наприклад АЕ-72), що дозволяло працювати в міських умовах на заасфальтованих (забетонованих) ділянках та по піщаним грунтам. До недоліків методу слід віднести деяку складність обробки польових матеріалів, і деяку чуттєвість до зовнішніх електромагнітних впливів (тимчасових). Роботи проводились в листопаді – грудні 2008р. Було пройдено 16 профілів ДЕМП та 2 профілі ДЕЗ (дипольного електромагнітного зондування). Приклади графіків ДЕМП показані на рис. 6, 7. Приклад графіка ДЕЗ показано на рис. 8, 9.
Рисунок 4 – Комплект апаратури ДЕМП
Рисунок 5 – Положення апаратури ДЕМП на профілі
Рисунок 6 – Графік ДЕМП № 1
Рисунок 7 – Графік ДЕМП № 8
Рисунок 8 – Графік Графік ДЕЗ №1
Рисунок 9 – Графік ДЕЗ №2
2.4 Контрольне буріння свердловин
Контрольне буріння проводилось буровою установкою УКБ 12/25. Було пройдено 3 свердловини до глибини 2,5м. Місця розташування контрольних свердловин вказано у додатку 6.8. Потужність шару чорнозему складає в середньому 0,9м, переходного шару сірого суглинку - 1,1м. Глибина залягання материкового грунта (лесовидного супіска) складає 1,9 – 2,0м.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В результаті проведення геофізичних досліджень різними методами було пройдено 16 профілів методом ДЕМП, загальною довжиною більше 8360м, що склало 836 фізичних вимірів та 2 профілі методом ДЕЗ, загальною довжиною 180м.
Методом біолокації обстежена вся територія забудови мікрорайону ”Тинне” в м.Рівне.
Результати досліджень ДЕМП і ДЕЗ приведені в додатках 6.8 - 6.10.
На частині профілей ДЕМП та профілі зондування ДЕЗ №2 виявляються аномалії характерні для псевдоморфоз по полігонально – жильних льодах. Приклади показані на рис. 10, 11.
Рисунок 10 – Графік ДЕМП № 10. Аномалії показані синім кольором.
Рисунок 11 – Графік ДЕМП № 11. Аномалії показані синім кольором.
Глибина їх залягання становить біля 5 – 7м. Ймовірна зона розповсюдження псевдоморфоз по полігонально – жильних льодах приведена в додатку 6.10. На площадці досліджень виявлено ділянки з пониженою несучою здатністю грунтів (дод. 6.9, 6.10).
4. ВИСНОВКИ
1. В результаті проведення геофізичних досліджень майданчикового характеру, результати яких можуть мати містобудівельне значення та будуть являтися містобудівельними обмеженнями і впливати на планувальну структуру мікрорайону житлової забудови ”Тинне” в м.Рівне було встановлено наступне:
а) на території ділянки забудови виявлено 5 глибинних розломів кристалічного щита, що вказують на енерго-активну зону в центрально-західній частині ділянки, зона плато – гребеня, де за переказами існувала церква та цвинтар;
б) на підвищеній частині ділянки (плато) оконтурено зону розповсюдження псевдоморфоз по полігонально – жильних льодах, що є значними геологічними аномаліями, які впливають на масштабність забудови;
в) на схилах ділянки по всьому її периметру виявлені ділянки з пониженою несучою здатністю грунтів, що примикають до заболочених пойм струмків та можуть вплинути на висотність забудови;
г) в центральній частині ділянки забудови, та північно-західній частині плато, виявлено аномалії грунтів, що можна ідентифікувати як древній цвинтар та залишки церкви, які потребують додаткових археологічних досліджень (додаток 6.11);
д) в східній частині ділянки археологічно та геофізично підтверджено розміщення давньоруського поселення та могильника IX – XIIIст. н.е. (додаток 6.11), які варто дослідити в період будівництва;
е) по всій довжині гребеня (плато) в центральній частині ділянки геофізично простежуються аномалії, які, ймовірно, є залишками могильників III-II тисячоліття до н.е., та які потребують додаткових археологічних досліджень в період будівництва;
є) збільшення товщини шару рослинного грунту від пойм струмків, де його товщина складає 0,5-0,7 метра, до вершини гребеня (плато), де товщина збільшується до 2,0 метрів, вказує на те, що поселення і могильники останніх 5 тисяч років на ділянці проектованого мікрорайону найчастіше розташовувались на гребені мису та верхньому плато ділянки, які потребують додаткових археологічних та археогеофізичних досліджень.
2. Вказані геофізичні дослідження носили майданчиковий, загальний характер, та не стосувались детального вивчення кожної аномалії, що повинно виконуватись на стадії «проект» та «робочий проект» конкретними геофізичними дослідженнями. На найбільш значимих аномаліях (поселення, могильники) рекомендується провести додаткові археогеофізичні та археологічні дослідження з конкретними пошуковими завданнями та розкопками.
Виявлено ймовірне місце поховань в центральній частині території досліджень та реально існуюче поховання в східній частині ділянки досліджень. Результати досліджень приведено в додатку 6.11.
За даними археологічної експертизи в східній частині ділянки досліджень, в місці знаходження поселення та поховань IX-XIIIст., глибина залягання материкового грунта (лесовидний супісок) сягає 0,5-0,7м. За даними геофізичних досліджень, та контрольне буріння у центральній частині ділянки глибина залягання материкового грунта (лесовидний супісок) сягає 2,0м. Виходячи з цього можна уявити, що основне історичне поселення і місця поховань, були розташовані у центральній частині ділянки досліджень, що потребує додаткових археогеофізичних та археологічних досліджень.
5. ЛІТЕРАТУРА
1. В.К. Хмелевский, В.М. Бондаренко. Электроразведка (справочник геофизика). М.: Недра. – 1998.
2. І.К.Свєшников, Ю.М.Нікольченко Довідник з археології України. Ровенська область.,К.,1982,с.38;
3. Матеріали фондів Рівненського обласного краєзнавчого музею: Звіт про роботу археологічної експедиції Рівненського обласного краєзнавчого музею за 1893р.;
4. Прищепа Б.А.,Чекурков В.М. Звіт про археологічні експертизи та розвідки на території Рівненської області у 2006 р.
6. ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ
Волинський Центр історичних та геофізичних досліджень «Рівне-Суренж» © 2024
Використання матеріалів сайту, їх передрукування можливе тільки з посиланням на даний сайт. Всі права застережені